Загальна інформація про хвороби
 

Хвороби: пшениці, ячменю, кукурудзи, вівса, цукрового буряку, соняшника, сої, ріпаку

 
 
 
У господарствах доцільно проводити облік розвитку тих хвороб, проти яких засто-
совують фунгіциди. Крім того, потрібно визначати поля з найменшим поширенням 
хвороб для використання їх як насіннєві ділянки для одержання найкращого насін-
ня.
 
Пшениця. Тверда сажка. Наприкінці молочної - початку воскової стиглості зерна на
полі вибирають проби по 10 стебел підряд у 100 рівновіддалених місцях. Стебла 
зв'язують у снопи. У приміщенні їх розбирають і визначають наявність ураженого 
сажкою колосся у відсотках від загальної кількості стебел у снопі.
 
Летюча сажка. Облік проводять у фазі повного колосіння. Оглядають у п'яти міс-
цях поля по 25 стебел і підраховують кількість ураженого колосся.
 
Бура листкова іржа. Обстеження посівів проводять восени, у фазі кущення - поча-
ток виходу в трубку та колосіння. На полях площею до 100 га оглядають в різних місцях 
20 проб до 10 рослин. Якщо площі більші, то на кожні наступні 100 га додатково беруть 
по дві проби. Ураження визначають по верхньому і другому ярусах листків. Ступінь 
ураження оцінюють за шестибальною шкалою Т.Д.Страхова окремо по кожній рослині. 
Для визначення середнього бала (Бс) ураження проби бали підсумовують із 10 рослин 
і ділять що суму на 10: 
 
 Бс = (Б1+Б2+...+Б10)/10.
 
Середній показник розвитку хвороби на полі одержують, обчисливши середнє ариф-
метичне з 20 проб.
 
Борошниста роса. Облік розвитку хвороби проводять навесні на початку відростан-
ня листя озимих посівів та у фазі виходу в трубку. На полі оглядають у 20 місцях по 10 
рослин і оцінюють ступінь ураження окомірно за шестибальною шкалою Е.Е.Гешеле. 
Середні показники розраховують так само, як і для іржі.
 
Цукрові буряки. Церкоспороз. Ураження рослин обліковують наприкінці червня. Огляда-
ють рослини на 2-метрових відрізках двох паралельних рядків у 10 місцях поля. Ступінь 
ураження визначають окомірно за шкалою: 0 - усі рослини здорові; 1 - плями становлять 
до 10% площі листя; 2 - плями на 10-50% площі листя; 3 o- плями становлять понад 50% 
поверхні листя.
 
При ураженні другого ступеня можливі втрати врожаю і зниження цукристості.
Соняшник. Біла і сіра гнилі. Ураження рослин визначають у фазах 5-6 пар листків, цвітіння 
та перед збиранням урожаю. На полях площею до 50 га по діагоналі у'10 місцях, а понад 
50 га - у 20 місцях оглядають по 10 рослин соняшнику і підраховують кількість уражених 
білою та сірою гнилями.
 
Інтенсивність ураження кошиків визначають за такою шкалою:
0 -кошики здорові; 1 - (слабке) з тильного боку кошика невелике ураження до 10% поверхні; 
2 - (середнє) уражено 11-25% поверхні кошика; 3 - (сильне) уражено понад 25% поверхні
кошика.
 
Картопля. Фітофтороз, сухі плямистості. Спостереження за розвитком хвороб на бадиллі 
починають у фазі бутонізації ранніх сортів. Перший облік проводять через 4-5 днів після
виявлення перших ознак хвороби, наступні - через кожні 10 днів. На полі оглядають 20 проб, 
у кожну з яких відбирають по п'ять розташованих поряд кущів. Облік проводять на різних сортах. 
Інтенсивність ураження кожного куща в пробі визначають у відсотках окомірне, використо-
вуючи таку шкалу:
ознак хвороби немає - 0; на кущі 1-2 плями - 0,1%; ДО 10 ПЛЯМ - 1%; уражено близько 1/10 
поверхні бадилля - 10%; уражено 1/4 поверхні - 25%; уражено 1/2 поверхні - 50%; уражено 3/4 
поверхні бадилля - 75%; усі листки відмерли - 100%.
 
Середню інтенсивність ураження картоплі на полі вираховують за такою формулою:
 
  І=(І1+І2+...+І20)/20, 
 
де І - середня інтенсивність ураження рослин на полі; %;
І1,2,...,20 - середня інтенсивність ураження кушів у першій, другій - 20-й пробах; 
20 - кількість оглянутих проб.
 
Аналіз бульб на наявність хвороб проводять під час збирання врожаю, а також навесні, за 30-40 
днів до садіння (після сортування садивного матеріалу). Від кожної партії до 10 т відбирають зра-
зок по 200 бульб не менше як з 10 різних місць. При більшій партії на кожні додаткові 10 т 
відбирають по 50 бульб не менше як з чотирьох місць. У кожному місці беруть підряд однакову 
кількість
бульб.
 
Відібрані бульби промивають у водії оглядають кожну окремо, визначаючи хворі за зовнішніми 
ознаками. Для визначення хвороб всередині бульби (чорна ніжка, кільцева гниль, фітофтороз,
потемніння м'якоті, іржава плямистість, дуплистість, фомоз) розрізують уздовж 100 бульб зразка.
При наявності кількох хвороб на одній бульбі враховують тільки одну- найбільш шкідливу, у такому 
порядку: кільцева гниль, чорна ніжка, фітофтороз, фомоз, сиза гниль, підморожені бульби, парша 
порошиста і срібляста, механічні пошкодження.
 
Ураження бульб збудниками хвороб визначають у відсотках. За цим показником характеризують 
якість садивного матеріалу.
 
Хвороби. Важливе значення в боротьбі з хворобами сільськогосподарських культур має знезара-
жування насіння. Протруєння насіннєвого матеріалу - це обов'язковий профілактичний захід, тому 
визначати його доцільність за спеціальними критеріями непотрібно.
 
Обприскування фунгіцидами рослин, що вегетують, проводиться для запобігання зараженню їх 
спорами збудників хвороб, використовуючи препарати контактної дії, або знищення міцелію в рослин-
них тканинах до початку спороношення грибів препаратами системної дії.
 
Приймаючи рішення про застосування фунгіцидів, необхідно враховувати два критерії: оцінювати 
доцільність хімічних заходів щодо захисту врожаю та визначати строк обробки культури.
 
Такий показник, як рівень відліку чисельності, що рекомендується при боротьбі з шкідниками, для
цього непридатний, бо коли виявляються зовнішні ознаки хвороби, помітні при окомірному обліку,
оптимальний строк обприскування вже буде пропущено. Прогнозування розвитку хвороб складна 
справа і не завжди доступна, навіть науковим установам.
 
Працівникам господарств слід користуватися короткостроковим прогнозом фітосанітарної ситуа-
ції, про яку обласні та районні станції захисту рослин, спостережні пункти сигналізації і прогнозів 
повинні своєчасно інформувати керівництво сільських господарств та фермерів.
 
Ця інформація є підставою для прийняття рішення про застосування фунгіцидів. Строки обробок 
у виробничій практиці звичайно пов'язують з фенологічними фазами розвитку рослин, найбільш сприя-
тливими для зараження збудниками хвороб.